Деякі визначення, поняття і терміни недержавного пенсійного забезпечення
Недержавний пенсійний фонд (НПФ) – це неприбуткова організація, яка функціонує і провадить свою діяльність згідно із Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників недержавних пенсійних фондів, інвестування пенсійних внесків для отримання інвестційного доходу, а також здійснення пенсійних виплат учасникам НПФ.
Відкритий НПФ – недержавний пенсійний фонд, учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.
Корпоративний НПФ - недержавний пенсійнийфонд, засновником якого є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники.
Професійний НПФ - пенсійний фонд, засновником (засновниками) якого можуть бути організації роботодавців, їх об'єднання, об'єднання громадян, професійні спілки, їх об'єднання або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду, а також фізичні особи, які є працівниками організацій роботодавців, їх об'єднань, членами або працівниками професійних спілок, їх об'єднань, які створили такий фонд.
Засновник НПФ - юридична особа або фізична особа (для професійного пенсійного фонду), які створили пенсійний фонд чи приєдналися до нього після створення та набули прав і обов'язків, визначених законодавством для засновників НПФ.
Рада НПФ - один з органів управління НПФ, утворюється у кількості не менше п'яти осіб. З числа членів Ради НПФ обираються голова та секретар Ради фонду простою більшістю голосів. Члени ради НПФ обираються на три роки.
Учасник НПФ – фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески до НПФ та яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом та Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Учасниками НПФ можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства.
Вкладник НПФ – особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника НПФ шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту. Вкладниками НПФ можуть бути як юридичні особи, так і фізичні.
Статут НПФ - документ на підставі якого діє НПФ. Статут НПФ, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) НПФ.
Пенсійний контракт - договір між НПФ та його вкладником, згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників НПФ за рахунок пенсійних внесків вкладника за визначеною пенсійною схемою.
Інвестиційна декларація - документ, який визначає інвестиційну політику недержавного пенсійного фонду, основні напрями та обмеження інвестування активів недержавних пенсійних фондів.
Індивідуальний пенсійний рахунок - персоніфікований рахунок учасника недержавного пенсійного фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку у визначеному законодавством порядку з метою обліку накопичених пенсійних коштів на користь учасника пенсійних коштів.
Пенсійна схема - документ, який визначає умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників НПФ. Умови пенсійних внесіків та пенсійних виплат.
Пенсійна виплата – грошова виплата учасникові недержавного пенсійного забезпечення або його спадкоємцям, що здійснюється за рахунок накопичених у недержавному пенсійному фонді та облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку грошових коштів за умови набуття права на недержавну (додаткову) пенсію відповідно до чинного законодавства України.
Компанія з управління активами - юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності.
Зберігач недержавного пенсійного фонду - банк, який на підставі відповідної ліцензії провадить діяльність із зберігання активів пенсійних фондів.
Адміністратор недержавного пенсійного фонду - юридична особа, що здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів на підставі відповідної ліцензії, ведення індивідуальних пенсійних рахунків для учасників НПФ.
Одиниця пенсійних активів - показник системи персоніфікованого обліку, що ведеться Адміністратором, який застосовується для визначення суми пенсійних коштів, що належать учасникові пенсіийного фонду та обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді.
Основні нормативно-правові акти з недержавного пенсійного забезпечення:
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 No 1057- IV
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 No 1058-IV
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 No 5080-VI
Положення про оприлюднення інформації про діяльність недержавного пенсійного фонду (Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №3100 від 16.12.2004 року)
Відкритий НПФ – недержавний пенсійний фонд, учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.
Корпоративний НПФ - недержавний пенсійнийфонд, засновником якого є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники.
Професійний НПФ - пенсійний фонд, засновником (засновниками) якого можуть бути організації роботодавців, їх об'єднання, об'єднання громадян, професійні спілки, їх об'єднання або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду, а також фізичні особи, які є працівниками організацій роботодавців, їх об'єднань, членами або працівниками професійних спілок, їх об'єднань, які створили такий фонд.
Засновник НПФ - юридична особа або фізична особа (для професійного пенсійного фонду), які створили пенсійний фонд чи приєдналися до нього після створення та набули прав і обов'язків, визначених законодавством для засновників НПФ.
Рада НПФ - один з органів управління НПФ, утворюється у кількості не менше п'яти осіб. З числа членів Ради НПФ обираються голова та секретар Ради фонду простою більшістю голосів. Члени ради НПФ обираються на три роки.
Учасник НПФ – фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески до НПФ та яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом та Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Учасниками НПФ можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства.
Вкладник НПФ – особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника НПФ шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту. Вкладниками НПФ можуть бути як юридичні особи, так і фізичні.
Статут НПФ - документ на підставі якого діє НПФ. Статут НПФ, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) НПФ.
Пенсійний контракт - договір між НПФ та його вкладником, згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників НПФ за рахунок пенсійних внесків вкладника за визначеною пенсійною схемою.
Інвестиційна декларація - документ, який визначає інвестиційну політику недержавного пенсійного фонду, основні напрями та обмеження інвестування активів недержавних пенсійних фондів.
Індивідуальний пенсійний рахунок - персоніфікований рахунок учасника недержавного пенсійного фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку у визначеному законодавством порядку з метою обліку накопичених пенсійних коштів на користь учасника пенсійних коштів.
Пенсійна схема - документ, який визначає умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників НПФ. Умови пенсійних внесіків та пенсійних виплат.
Пенсійна виплата – грошова виплата учасникові недержавного пенсійного забезпечення або його спадкоємцям, що здійснюється за рахунок накопичених у недержавному пенсійному фонді та облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку грошових коштів за умови набуття права на недержавну (додаткову) пенсію відповідно до чинного законодавства України.
Компанія з управління активами - юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності.
Зберігач недержавного пенсійного фонду - банк, який на підставі відповідної ліцензії провадить діяльність із зберігання активів пенсійних фондів.
Адміністратор недержавного пенсійного фонду - юридична особа, що здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів на підставі відповідної ліцензії, ведення індивідуальних пенсійних рахунків для учасників НПФ.
Одиниця пенсійних активів - показник системи персоніфікованого обліку, що ведеться Адміністратором, який застосовується для визначення суми пенсійних коштів, що належать учасникові пенсіийного фонду та обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді.
Основні нормативно-правові акти з недержавного пенсійного забезпечення:
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 No 1057- IV
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 No 1058-IV
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 No 5080-VI
Положення про оприлюднення інформації про діяльність недержавного пенсійного фонду (Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №3100 від 16.12.2004 року)
